Популярне

Останні публікації

Вхід на сайт

Логин
Пароль
 
Реєстрація на сайті!
Забули пароль?

Фінансування організацій

Мої пригоди в Португалії

Про волонтерство я дізналась випадково. Все почалось з того, що я шукала якусь програму, щоб поїхати навчатись чи працювати за кордон. На одному з сайтів я натрапила на інформацію про Європейську волонтерську службу і вирішила спробувати свої сили. Пізніше знайшлась і відправляюча організація. Мені дуже хотілось поїхати до Іспанії, Франціїї або Нідерландів, але я вирішила писати на всі програми які мені сподобались незалежно від країни щоб підвищити свої шанси на участь. Так сталось, що з усіх 150 листів які я надіслала, мені дали позитивну відповідь лише з Португалії.
На той час я майже нічого не знала про Португалію, але це мене не лякало і я почала процес відкривання візи. Нарешті через два місяці очікування і збирання я прилетіла в Лісабон. Перше, що мене зустріло у новомі місті – це тепле повітря. В процесі перельоту я змінила осіннє пальто на літню майку.
Я жила в Лісабоні в одній кімнаті з француженкою. З нею ж ми і працювали. Загалом у квартирі нас було семеро: 2є італійців, 2є румун, 1 македонянка, 1 француженка і я - українка.
28 2012 | Автор: bartek | Переглядів: 3236 | Коментарів (0)

Скажу відразу: знайти „свій” проект було не так уже й просто

dscf2436.jpgМене звуть Олена Бочарова. Моя історія волонтерства пов’язана з Польщею.
Мені 29 років, родом з Луганська. Там свого часу закінчила Луганський національний педагогічний університет за спеціальністю „Вчитель математики та основ інформатики”. Свій шлях до волонтерства я розпочала трохи більше двох років тому. Оскільки я людина амбітна й мобільна, то захотіла щось змінити у своєму житті, бути корисною комусь ще. І тут з’явилася думка: „Хочу бути волонтером!” Як це здійснити, я не знала, але почала шукати варіанти. Про існування Європейської волонтерської служби дізналася від керівника Луганського молодіжного центру регіонального співробітництва Оксани Дегтярьової, з якою познайомилася на просторах Інтернету. Вона і стала моїм „провідником” у всьому, що стосується волонтерства.
28 2012 | Автор: bartek | Переглядів: 12461 | Коментарів (0)

Шлях кольорових мрій

photo-cheliuskina2.jpgНапевно стати волонтером ЄВС та змінити все моє життя було долею. Тому що мій проект просто впав мені на голову, і я й не помітила, як покинула все своє звичне життя у Києві та відправилася в авантюрну подорож. Чесно кажучи лише сівши до автобусу на Київському автовокзалі, я усвідомила, що уявлення не маю куди і для чого їду. Що я буду там робити, не кілька тижнів чи місяців, а один рік! Але шляху відступу вже не було, мій автобус почав свій шлях до Риги, і краєвид за вікном поступово змінився з зеленого весняного на засніжений морозний. Я прибула до холодної прибалтійської столиці 1 квітня 2011 року…
28 2012 | Автор: bartek | Переглядів: 3800 | Коментарів (0)

Я ще ніколи не бачила 11-ть км лісу підряд

dscn1098.jpgЯ не писала якесь есе, просто повиймала 2 сторінки тексту із щоденника, що намагалася вести під час EVS. Але не вибрала ніякої фрази з періоду закінчення проекту, бо то закінчення виявилося початком… Ви ще зможете прочитати про мій досвід повністю і у відредагованому форматі, я маю надію.
13-те, п’ятниця, 2011 рік
Сьогодні в мене перший день в литовському парку, який вони лагідно звуть Жемайтійос, я просто не можу промовити ні звука не дивлячись на папірчик, де накальбукана назва.
Мій партнер і гадки не мав хто я така та чим йому це загрожує. До того ж навантаження на мозок через відсутність мене в фейсбуці, контакті, твітері та інших соціальних мережах виявилася для нього фатальним (Google can’t find you, you’re worse than Chuck Norris).
28 2012 | Автор: bartek | Переглядів: 2336 | Коментарів (0)

Червоний браслет

Якщо мене запитають як я провів це літо я відповім «добре». Мало ? Звісно! Але навряд можна знайти такі слова що б описати свій перший досвід поїздки в іншу країну. Для мене це було відкриття: себе, іншої країни, природи…та взагалі всього. Я робив такі речі, які ніколи не пробував до того. Мабуть саме в цьому основна цінність ЕВС – це можливість спробувати те, що не можеш спробувати в звичних умовах. Хай це банальні речі, але для мене це було вперше: ніколи не думав що я можу ось так взяти і заспівати сам, чи станцювати. Але ж треба гідно представити Україну?
28 2012 | Автор: bartek | Переглядів: 2136 | Коментарів (0)