Популярне

Останні публікації

Вхід на сайт

Логин
Пароль
 
Реєстрація на сайті!
Забули пароль?

Мої пригоди в Португалії



ро волонтерство я дізналась випадково. Все почалось з того, що я шукала якусь програму, щоб поїхати навчатись чи працювати за кордон. На одному з сайтів я натрапила на інформацію про Європейську волонтерську службу і вирішила спробувати свої сили. Пізніше знайшлась і відправляюча організація. Мені дуже хотілось поїхати до Іспанії, Франціїї або Нідерландів, але я вирішила писати на всі програми які мені сподобались незалежно від країни щоб підвищити свої шанси на участь. Так сталось, що з усіх 150 листів які я надіслала, мені дали позитивну відповідь лише з Португалії.
На той час я майже нічого не знала про Португалію, але це мене не лякало і я почала процес відкривання візи. Нарешті через два місяці очікування і збирання я прилетіла в Лісабон. Перше, що мене зустріло у новомі місті – це тепле повітря. В процесі перельоту я змінила осіннє пальто на літню майку.
Я жила в Лісабоні в одній кімнаті з француженкою. З нею ж ми і працювали. Загалом у квартирі нас було семеро: 2є італійців, 2є румун, 1 македонянка, 1 француженка і я - українка.
Працювали ми у Кашкайші, в 35 хвилинах їзди від Лісабону, на березі Атлантичного океану. Наша молодіжні організація називалась Rota Jovem що в перекладі означає Молодий шлях. Основними обов’язками була організація будь-яких активностей для молоді та їх реклама. Я відповідала за придумування ідей, моя сусідка Марго – за дизайн постерів та фото під час заходів. Загалом в організації було приблизно 10 працівників і більше тисячі членів. Ми працювали лише 6 годин на день, тому в нас було достітньо часу для друзів та подорожей.
За 9 місяців проживання в Португалії я побачила майже всю країну та зустріла неймовірну кількість нових людей з усіх куточків світу.
Я не можу сказати, що стикнулась з багатьма труднощями під час життя та роботи. Найважчим було звикнути до іншого менталитету та більш повільному стилю життя. Але вже через місяць я сама стала робити все набагато повільніше і запізнюватись як місцеві жителі. Взагалі всі португальці дуже спокійні, привітні та вічливі люди тому мені було дійсно приємно жити там.

Я дуже рада, що наважилась поїхати майже на рік за кордон. За цей час я зустріла багато цікавих людей та завела нових друзів, навчилась бути більш самостійною та стала більш впевненою у своїх силах, адже змогла пристосуватись до нового життя у новій країні, мову якої я не знала. Також, вивчивши нову іноземну мову, я відкрила собі двері но нової культури та прикрасила своє резюме новим досвідом.

Мої пригоди в Португалії
Make Difference 2
01.09.2011-02.07.2012
Кашкайш, Лісабон
Франція, Італія, Румунія, Україна, Македонія
НГО “ІСКРА”
Калмикова Аліна,Київ

28 2012 | Автор: bartek | Переглядів: 3184 | Коментарів (0)
Оновлено:2.11.2012 - 14:31