Популярне

Останні публікації

Вхід на сайт

Логин
Пароль
 
Реєстрація на сайті!
Забули пароль?

Між двох вогнів



59-1.jpgВже другий рік поспіль болгарська організація «Фондация «ЖАР театр-изкуство-култура» збирає митців з різних куточків Європи в болгарському національному парку Вітоша. Цьогоріч учасники міжнародного молодіжного обміну «B’Right Europe» намагалися засобами мистецтва та неформальної освіти обговорити та розкрити тему активного громадянства.

Подія ця відбувалася в рамках Програми «Молодь в дії» та за фінансової підтримки Європейської Комісії. Незважаючи на проблеми з фінансуванням (Болгарська національна агенція запізно підписала договір з Європейською Комісією), переносом активної стадії проекту (тобто, самого обміну) на місяць та намаганнями перенести обмін ще раз на місяць чи хоча б на пару днів, не п’ятизірковими апартаментами, які декого шокували (польські та грузинські учасники виявилися не зовсім готовими до проживання в кемпінгу поза цивілізацією), зустріч все-таки відбулася. Цілих два тижні молоді митці обмінювалися власним баченням активного громадянства і його форм, методами залучення молоді до активної громадської позиції, та обговорювали необхідність цього залучення.
53-1.jpg Але одними розмовами важко змінити цей світ, тож дуже скоро після початку обміну почалися різноманітні майстерні. Кожен з учасників був залучений до однієї з трьох майстерень: маски та ритм, сучасний танець та танець з вогнем, PR та фотографія. А декому навіть «випало щастя» побути лідером такої майстерні. В результаті часом хаотичної міжнародної співпраці народилися шоу з масками, декілька вогняних скетчів, відео про всі ці «продукти діяльності», які були наочно презентовані жителям столиці.
Тож молодіжні обміни – це незабутні враження, які потрібно один раз отримати… краще за все між двох вогнів smile
А тепер найемоційніша частина – враження учасників:
Міша (режисер театру «Живи як я»): «Ну загалом мені сподобалося. Хоча спочатку було мало зрозуміло: хто ми? Де ми? І навіщо? А тепер я навіть і собі подумав використовувати ходулі в театрі».
Віталік: «Перший раз у аеропорту, перший політ, перше приземлення, перший раз у Софії….. УРА…. БОЛГАРІЯ!!!!
Спочатку Софія не викликала у мене таких вражень типу «ах, ого, ой, класс». Мені це місто здалося звичайним пострадянським містечком, де тільки орлиний міст подарував якісь враження. Тут ми приїхали на Вітошу. Нічого…. Звичайний такий будиночок, як і в Карпатах, тільки кам’яний, прохолодний. Відчуття того, що я в Болгарії, у мене викликали лише ті болгари, що жили з нами. Один з них мав жахливий французький акцент англійської мови.
Перші три дні перебування там – жах. Мені здавалося, що то якась секта, де обговорюють різні філософські питання, які в такому exchange program взагалі не потрібні. Ми всі дружно поділились на три воркшопи: фото і піар, маски, та фаєр. Я пішов на фаєр.
Нам розповідали, що ми будемо робити фаєр, і все таке. На словах це круто звучало, а ось коли після тих трьох днів пекла ти береш ці саморобні «пої» і починаєш щось ними робити, на той момент відчуття були офігенні, особливо коли в тебе руки «з того місця виросли» і дещо виходить.
І взагалі, два тижні з дуже гарними та різними людьми – це круто…. Нові знайомства, нові друзі, нові можливості. Сподобалось організація культурних вечорів, коли кожна команда презентувала свою країну в кращих барвах, це було дуже цікаво. Не менш цікавою була ніч після презентації країн та їхніх традиційних напоїв: української горілки, грузинського вина та чачі, болгарської мастіки та ін. «Будьмо – Геей!; Будьмо – геей!; Будьмо, будьмо, будьмо – геей, геей, геей!!!!» це був девіз того вечора – не тільки українців, але й усього люду, що там був.
Найкращі емоції залишилися після того, як перший раз «спробували вогонь». Це було дуже круто…. Ти крутиш цей пой, а вогонь дзижчить у тебе біля вуха і якось навіть страшно ставало.
Я відчув, що я в БОЛГАРІЇ, тільки коли ми приїхали в Софію на два дні. Я думав, що то «отстойний город», але виявилось що це офігенне місто, воно мені доже сподобалось. Тут спостерігається поєднання радянського і європейського стилю, і виглядає це дуже гармонійно. Як на мене, то це агломерація чотирьох українських міст: Києва, Харкова, Львова та Одеси. Але в Софії свій шарм, який не спостерігається ніде. Йдеш по місту і бачиш гори, круто. Але було мало вільного часу, нам треба було встигнути до 5-ї в парк на перфоменс.
Перед перфоменсом в Софії був такий собі проект «підходь та спробуй», коли перехожі дітки брали в руки все, що хотіли, і намагалися щось зробити з цими фігнюшками. Ми вчили підростаюче покоління модерновому мистецтву, було цікаво. Команда з «Bright Europe» презентувала дуже гарну виставу з вогнем. Після цього кожен змінив своє ставлення до театру вогню, зрозумівши, що це не лише покрутити штучки та малювати в повітрі вогняні картинки, а також це театральна вистава зі своєю задумкою та сюжетом.
Через декілька днів ми також показували свій перфоменс, він був не настільки крутий, але він наш, перший. Ми пихтіли 10 днів, щоб зробити його.
Звичайно, протягом проекту всі подружилися і важко було розлучатися, був такий дуже милий останній вечір, остання туса, останні хвилини. Але ми ще зустрінемось. Дякую організаторам програми за таку можливість, за той experience. Ось така коротесенька історія, хоча тут можна було писати і писати)! »
Катя: «На початку наша поїздка в Болгарію виглядала майже недосяжною, оскільки кілька разів переносили дату проведення проекту. Конкретні дати відльоту стали відомі за день, отже цю поїздку можна назвати трохи спонтанною та трохи Crazy! Я отримала файні враження від нашого затяжного перельоту, тому що був час добре виспатися, після дороги до Борисполя.
В перші дні нас зустріла зовсім не літня погода сонячної Болгарії… Було відчуття, що даремно тільки тягнули з України футболки, шорти, а особливо купальники! Умови життя, я вважаю, були добрими, тому що ми приїхали не на курорт. Головною нашою ціллю був обмін досвідом у своїй сфері, а умови – це другорядне.
Наша українська команда долала з гордістю всі труднощі і поставлені задачі організаторів. Ми не скаржилися, мабуть, тому що ми більш адаптована до різних несподіванок нація!:)
Перед початком роботи WorkShop-ів, організатори проводили різні ігри та тренінги, які максимально розкривали кожного з учасників, а також дозволили стати одним колективом різній молоді з різних країн.
Особисто я обрала PR&Photo, бо фотографія займає важливе місце в моєму житті. Мені хотілось не тільки почерпнути щось нове для себе, а й розповісти людям про свій досвід в даній галузі. Хочу подякувати всім, хто працював у нашій команді!:)))
Цей проект став для мене яскравою миттю мого повсякденного життя!!! Чудова природа, специфічна болгарська їжа, велика кількість нових друзів, новий досвід – це незабутньо!
Окремо хочу подякувати:
ІРІ за заняття йогою!!!
ОЛЬЗІ за контактну імпровізацію!
ВОВІ за уроки відео зйомки!!!
ВІТАЛІКУ за ЧА-ЧА-ЧА!!!!!»

25 2013 | Автор: oksana | Переглядів: 2120 | Коментарів (0)
Оновлено:25.07.2013 - 23:00