Популярне

Останні публікації

Вхід на сайт

Логин
Пароль
 
Реєстрація на сайті!
Забули пароль?

ЄВРОПА НА СХИЛАХ КАВКАЗУ


319668-2866883030264-100000673027105-968058-973250030-n.jpg (35.38 Kb)Ще 10 років тому неможливо було собі уявити, щоб Грузія проводила у себе вдома семінари, тренінги, та й просто зустрічі з питань євроінтеграції та європейської культури. Ні, не подумайте, грузини завжди були дуже гостинним народом і 10 років тому і 500, і 1000. Такими вони залишаються і сьогодні. Але до приходу до влади Михайла Саакашвілі в 2003 році, країною заправляла корумпована владна верхівка і так звані «злодії в законі» і ні про яку європейську перспективу тоді й мови не могло йти. У країні панувала убогість, корупція і бандитизм. Грузинська шокова терапія у виконанні команди нової влади за 9 років вивела країну з кримінально-кланової системи і вивела її у світові лідери за легкістю ведення бізнесу та успішності боротьби з корупцією. Саме ці досягнення змусили звернути увагу на Грузію Європейський союз, а так само країни Східної Європи.
Саме завдяки цим реформам ми мали можливість відвідати країну виноградної лози в якості волонтерів громадської організації «Центр розвитку медіа «Діалог» від України. Тренінг на тему «Сучасні медіа в роботі громадських організацій» проходив з 5 по 12 листопада у високогірному курортному селищі Бакуріані. Захід було профінансовано за рахунок європейських платників податків, а організовано представниками з Польщі та Грузії. Навчання проводилось повністю англійською мовою. Другим, так би мовити офіційною мовою була російська, оскільки багато представників пострадянського простору ще не забули «великий і могутній». Всього ж було представлено 10 країн: Польща, Україна, Італія, Іспанія, Румунія, Молдова, Латвія, Грузія, Вірменія та Азербайджан. У загальній складності трохи більше тридцяти чоловік.dsc-06-2.jpg (114.44 Kb)
Отже, давайте про все по порядку. Аеропорт у Тбілісі зустрів нас розміреним темпом і ласкавою добродушністю. У зоні митного контролю нам в очі відразу кинувся грузинський поліцейський в затемнених окулярах на двоколісному скутері «Segway», ймовірно подарованому американськими колегами. Прибуття було трохи затьмарене втратою багажу нашими польськими друзями, але це їх не дуже збентежило. До слова багаж був знайдений і доставлений прямо в готель на наступний день.
Подорож від Тбілісі до Бакуріані зайняло приблизно 4.5 години на мікроавтобусі по, як мені здалося, майже ідеальним дорогам. У готель ми прибули близько півночі, перекусили і пішли спати. На наступний ранок відбулося знайомство з усіма учасниками, і ми приступили до навчання.      Європейський навчальний процес передбачає роботу в групах та ігрову форму. Незважаючи на те, що програма була інтенсивної ми не відчували себе виснаженими або занадто втомленими, у нас завжди залишалися сили для веселощів і розваг у вечірній час. Компанія попалася дуже дружна і весела, я дуже радий, що познайомився з такими людьми, до речі, до сих пір ми усі тісно спілкуємося в соціальних медіа.dsc-0692-2.jpg (77.05 Kb)
Навчальна програма складалася з курсів з PR, рекламі, маркетингу і масових комунікацій. Всі заняття супроводжувалися мультимедійними презентаціями, плакатами, всілякими схемами і таблицями. Тренери часто допомагали учасникам індивідуально, проводячи особисті бесіди, якщо якісь тези представлялися не зовсім зрозумілими. Словом, навчальний процес проходив професійно і креативно.
На 5 день тренінгу нас возили на екскурсію в Боржомі, де ми, крім всяких історичних та природних пам'яток, відвідали місцеву телерадіостанцію. Там ми поспілкувалися з місцевими журналістами і дізналися про специфіку їх роботу. Взагалі, в Грузії професія «журналіст» вважається престижною і досить високооплачуваною на рівні з поліцейським і держслужбовцем.    В цей же день до нас у готель проїздом прикочувала китайська делегація. Як виявилося, це була просто група друзів і знайомих, яка подорожує по світу. Тільки от ця група ледь не поступалася в чисельності нашої інтернаціональної компанії.
Після закінчення навчального тренінгу ми відправилися в Тбілісі, по дорозі заїхавши в Горі, де відвідали будинок, в якому народився Сталін. У столиці ми оселилися на одну ніч в польському хостелі, де зустріли масу людей з Європи і навіть США, - Грузія стає все більш цікавою для іноземців. На прощальний вечір ми зібралися в ресторані в центрі міста. І це було незабутньо! Кавказька кухня, місцева музика і танці, веселий настрій і сумні думки про те, що на наступний день всі вирушають по домівках.

Олег Чанкотадзе

25 2013 | Автор: Wojtek | Переглядів: 1848 | Коментарів (0)