| |
Мене звати Христя Павлуцька і я зараз є волонтеркою у Польській фундації імені Роберта Шумана у Варшаві. Моєю висилаючою організацією є МГО «Академія Української Молоді» зі Львова.
Мені здається, що мій проект має дві сторони.
Перша - так би мовити, “матеріальна”. Моє основне завдання це робота над польсько-українсько-німецьким проектом Tri.net. Тобто, це переклад та оновлення сайту форуму, а також організація третього Українсько-Польсько-Німецького Форуму „Разом в Європейське Майбутнє“, який має відбутися 24.04.09 – 27.04.09 на польсько-українському кордоні. Окрім того, оскільки моє “місце праці” – це безпосередньо сама Фундація Шумана, то я більшою чи меншою мірою беру участь у всіх проектах, які тут реалізовуються. Наприклад, моніторинг польсько-українських шкільних обмінів чи проект “Odwiedź Fundację Schumana” (“Відвідай Фундацію Шумана”). А також, Фундація часто організовує різні зустрічі, конференції. Наприклад, нещодавно у місті Закопане (Польща) відбулася зустріч шкільних Євро клубів з Польщі, Угорщини, Італії, Іспанії, Словенії, Чехії, Латвії, Словаччини, Франції, Румунії, Австрії, Бельгії. У рамках цієї зустрічі я працювала з молоддю, проводила інтеграційні ігри та інше.
Моїм другим основним завданням є проект “Zaproś wolontariusza do swojej szkoły“ ("Запроси волонтера до своєї школи”). Будь-яка школа Польщі може запросити волонтера провести заняття для своїх учнів. У цьому проекті я працюю разом з іншою воленторкою Фундації – Джіадою з Італії. Тобто, інколи ми отримуємо запрошення для нас двох, а інколи для однієї. Я проводжу заняття для дітей різного віку, від 7 до 17, англійською або польською мовою. Розповідаю про Україну, про наші традиції і культуру або ж про права дитини. Проте, мабуть,моя основна мета це зламати ті стереотипи, які діти переймають від батьків чи старшого покоління. Оськільки, я не хочу, щоб це було схожим на звичайний урок чи лекцію, намагаюся проводити заняття у формі гри чи майстеркласів.
І звісно та друга сторона – “не матеріальна”. А це той неймовірний досвід, який отримуєш кожного дня. Починаючи від готування на кухні закінчуючи вміння бути толерантним і розв'язувати будь-які конфлікти, мирним шляхом, звісно. Тобто, іншими словами, всі принади самостійного дорослого життя.
|
|
