| |
Вірменія… Країна сніжно-білих гір та прозорих озер, пристрасних кавказьких джанів та гостьовитих джан, країна, чия тисячолітня історія вражає Твоє уявлення, а дух захоплює від насиченого життєвою силою гірського повітря, Ти перестаєш відчувати реальність буття й кружишся у вихрі танцю…
Це зовсім не салоган рекламного ролику про неперевершену Вірменію, але почуття й емоції, що переповнювали нас – українську команду Молодіжного обміну "Танець Толерантності", що відбувся в невеличкому вірменському містечку Цахкадзорі з 26 квітня по 6 травня 2008 в рамках програми "Молодь в дії" Європейського Союзу.
"Танець Толерантності" зібрав разом молодих людей з України, Литви, Туреччини, Вірменії, Білорусі й Польщі, які не є професійними танцюристами, але люблять та хочуть танцювати, та допоміг нам зрозуміти різницю й схожість наших культур, нашого світосприйняття та наших уявлень через танець! Чому саме танець? – Тому що "для того, щоб розуміти один одного потрібні не тільки й не стільки слова, скільки думки, почуття, емоції, жести, погляди – все те, що допомагає нам показати себе справжніх, і чому іноді заважають слова" – визнавали учасники обміну.
Протягом 10 днів обміну учасники вчили один одного елементам своїх національних танців, паралельно розповідаючи, якою є історія тих чи інших рухів або ритуалів, закладених в танцях, які символи відображені у традиційному вбранні, й чому танці відіграють таку важливу роль в житті народу. Вчилися жити разом, незважаючи на культурну різницю, й спілкуватися, не знаючи мови один одного. І поступово сповнювалися культурою один одного, створюючи атмосферу дружби й толерантності. Не дивно, що результатом обміну став танець Есперанто, що включив в себе все те близьке й рідне духу українців, вірмен, білорусів, поляків, турків й литовців, все те, що закладено в кожному з нас від природи, й допомагає просто жити й насолоджуватися життям в гармонії з людьми навколо.
Оля Собченко, Тім лідер української групи
|
|